Фарерські острови

Фарерські острови чи просто Фарери (фарерською: Føroyar, означаючи «овечі острови», данською: Færøerne) це група островів на півночі Атлантичного океану поміж Шотландією, Норвегією та Ісландією. Вони є автономним районом Королівства Данії з 1948 та мають контроль над усією владою окрім оборони (вони не мають організованої національної армії, яка залишається відповідальністю Данії, за винятком малої поліції та берегової охорони) та міжнародних справ.
Фарерські острови відокремлені один від одного глибокими і вузькими фіордами. Острови мають вулканічне погодження. В результаті подальшого вивітрювання на деяких островах утворилися гострі та високі стрімчаки і сформувався у багатьох місцях досить тонкий шар грунту. На островах майже постійно дмуть суворі вітри, і тому там мало дерев, хоча їх спеціально розводять у штучно захищених районах. На берегах островів живуть великі зграї морських птахів, а густа трава слугує їжею для овець. Проте більшість остров'ян зайнята рибальством. Море навколо островів багате на рибу, зокрема тріску і пікшу. Після укладення угоди у 1990 р. між Данією та Великобританією зросли перспективи на прибережний видобуток нафти у зоні шельфу.